Мистецтво предметного дизайну.
Кожна епоха має своє індивідуальне предметне середовище – це меблі, домашнє начиння, картини, одяг, в сукупності, безліч речей, які дають нам відчути, як жили люди в певний відрізок часу. І будь-який штучний перенесення цього унікального предметного середовища під час сьогодення, по суті, є відмовою від можливості жити тут і зараз. Ось, як пише про це у своєму Маніфесті знаменитий американський дизайнер Карим Рашид: «Моє реальне бажання-бачити людей, які живуть у модулі нашого часу, беруть участь у сучасному світі, вільні від ностальгії, застарілих традицій, ритуалів. Ми маємо бути в єдиній свідомості з цим світом. Якщо в людській природі – жити минулим – треба змінити світ, щоб змінити людську природу».
Минуле позбавлене сенсу – стверджує Карим Рашид. А як же досвід, здобутки минулого, скажіть ви? Заспокойтеся – цього ніхто не скасовував. Процитую ще одну думку знаменитого дизайнера: «Досвід – найважливіша складова життя. Обмін ідеями та людське спілкування — це суть існування» . Для архітекторів і дизайнерів дуже важливо розуміти, що ми створюємо не тільки будівлю, ландшафт чи інтер’єр- ми створюємо середовище, за яким нас ідентифікуватимуть наступні покоління.
Тому, коли ми говоримо про певний стиль в архітектурі, мається на увазі, що символіка цього стилю буде присутня і в багатьох творах предметного дизайну. Найзнаменитіші архітектори та дизайнери завжди це розуміли і тому їх творчі пошуки не замикалися в рамках професії. Можна згадати знамениту німецьку архітектурну школу “Баухауз” (30-ті роки 20 століття). Здійснивши гігантський прорив у галузі архітектури, майстри цієї школи створили безліч зразків предметного дизайну, які вражають навіть нас, які живуть майже через сто років, своєю сучасністю. Ось один із принципів «Баухауза»:
«Рішення будь-яких формотворчих завдань — чи то стілець, будівля, ціле місто чи план району — має бути принципово ідентичним не лише щодо їхньої просторової взаємодії, а й у соціальних аспектах».
А це предмети, створені у школі «Баухауз» у 30-ті роки минулого століття.
Наша знаменита сучасниця -архітектор Заха Хадід, проектуючи свої «космічні» будівлі, населяє їх численними об’єктами, дизайн яких створює вона ж меблів,
світильниками, вазами. Себе вона представляє у своїх будинках тільки в одязі та взутті, які вигадує сама.
Предметний дизайн Захі Хадід. На відміну від Захи Хадід, яку називають наймасовішим архітектором на планеті, Карим Рашид будівлі не проектує. Однак, він вважається найбільш продаваним дизайнером світу. Сфера його діяльності також велика – для своїх інтер’єрів він розробляє все: меблі, світильники, посуд, годинник і багато, багато іншого. дизайнер Карим Рашид
інтер’єр власної квартири Каріма Рашида
В інтер’єрі квартири всі елементи предметного дизайну розроблені Каримом Р.
Предмети дизайну.
На початку статті ми цитували слова Каріма Рашида щодо його розуміння досвіду. Досвід, як обмін ідеями та спілкування. Що він мав на увазі? Заха Хадід, ще студенткою, дуже захоплювалася творчістю російських архітекторів-конструктивістів та супрематичної живописом. Особливо їй подобалися роботи Казимира Малевича. Навіть свій дипломний проект населеного мосту через Темзу вона назвала «Тектонік Малевича», використавши в ньому прийоми та кольори відомого супрематиста. Це був для неї досвід та обмін ідеями, які вже в подальшій своїй практиці, вона не стала «цитувати» буквально, а вивела на зовсім новий рівень, який повністю відповідає її «інопланетній» архітектурі.
інтер’єр галереї, архітектора Захі Хадід.